Пластиди

Пластиди (від грец. рlаstos — виліплений) — органели клітин рослин і деяких одноклітинних тварин (евглена зелена). Пластиди різноманітні за формою, розмірами, забарвленням, особливостями будови. 

У клітинах вищих рослин розрізняють три типи пластид: хлоропласти — зелені; хромопласти — оранжеві й жовті; лейкопласти — безбарвні. Хлоропласти (від грец. chloros — жовто-зелений) — фотосинтезуючі пластиди, які надають органам рослин зеленого кольору. Хромопласти (від грец. chroma — колір) не здатні до фотосинтезу, мають пігменти — каротиноїди, забарвлюють віночки квіток, плоди тощо в різні кольори: жовтий, оранжевий, червоний. Сполучення хромопластів, які містять різні пігменти, створює значне різноманіття забарвлення квіток та плодів. Лейкопласти (від грец. leukos — білий) не мають пігментів, містяться в цитоплазмі незабарвлених частин рослин, наприклад, у стеблах, коренях, бульбах. Форма лейкопластів різноманітна. Основна функція — накопичення поживних речовин — крохмалю, жирів, білків. Хлоропласти, хромопласти та лейкопласти здатні до взаємного переходу (наприклад, лейкопласти перетворюються на хлоропласти, хлоропласти на хромопласти).

Хлоропласти містяться в клітинах листків та інших зелених частин рослин. Розміри 4-6 мкм, найчастіше овальної форми. Вкриті подвійною мембраною — зовнішньою та внутрішньою складчастою, складки спрямовані всередину хлоропласта. Вони утворюють грани, які мають вигляд купки монет. Грани складаються з тилакоїдів — сплощених вакуолей або мішечків. У тилакоїдах знаходиться хлорофіл. Грани зв’язані між собою і з внутрішньою мембраною. Завдяки хлорофілу в хлоропластах відбувається перетворення енергії сонячного світла в хімічну енергію АТФ. У стромі (внутрішня речовина хлоропласту) містяться ДНК, РНК та рибосоми, за допомогою яких синтезується білок.